Біполярні транзистори

Біполярний транзистор - це трьохвивідний пристрій, що служить в електронних схемах для генерації і посилення сигналу, або в якості ключа. Розрізняють два типи: npn- і pnp-транзистори, в залежності від чергування шарів допіювання напівпровідникового матеріалу. Середній електрод прийнято називати базою, крайні - емітером і колектором. Незважаючи на гадану симетричність щодо бази, реальний транзистор таким не є, що легко встановити при перевірці тестером: опір переходу база-колектор завжди трохи менше, ніж база-емітер (це один з найшвидших способів визначення типу структури і цокольовка невідомого справного транзистора).

Для детального розрахунку схем на біполярних транзисторах зазвичай використовується багато параметрів, але з практичної точки зору (для можливої ​​заміни) зазвичай досить знати лише кілька: тип, максимальний робочий напруга переходу емітер-колектор, номінальне посилення по току (коефіцієнт передачі струму), граничну частоту одиничного посилення і максимальну рассеиваемую потужність. Повний же список всіх необхідних для проектування параметрів (включаючи графіки різних залежностей) завжди наводиться в оригінальній документації від виробника, яку і рекомендується пильно вивчати до того, як братися за розробку схеми.